Назавжди в строю: Тернопільщина втратила люблячого батька та безстрашного воїна Петра Копитка
Коли гинуть захисники, слова стають безсилими, а серце стискається від розпачу. Озернянську громаду на Тернопільщині знову сколихнула страшна звістка — кривава війна забрала життя людини щирої душі, люблячого батька та мужнього воїна Петра Копитка.
Доброволець, який пройшов найгарячіші точки фронту
Петро Романович Копитко народився 27 червня 1971 року. Житель села Озерна не став чекати повістки. Маючи високу громадянську позицію, він пішов на фронт добровольцем ще у перші дні повномасштабного вторгнення росії у 2022 році.
Солдат ніс службу у складі військової частини А3215. За понад два роки кривавої війни Петро пройшов надзвичайно важкий бойовий шлях. Він безстрашно дивився ворогу в очі, захищаючи волю України на найскладніших ділянках фронту:
- Донецькому напрямку;
- Харківському напрямку;
- Брав участь у бойових діях на Курському напрямку.
«Там, де було найважче, Петро стояв до останнього, виборюючи мирне небо для нас із вами», — згадують про захисника в Озернянській об’єднаній територіальній громаді.
Останній бій на Запоріжжі
Життя 52-річного воїна обірвалося 13 травня 2026 року. Петро Копитко загинув під час виконання бойового завдання у бою поблизу населеного пункту Данилівка Запорізького району. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та своїй країні.
Вдома у Героя залишилася родина, для якої він завжди був надійною опорою. Редакція висловлює найщиріші співчуття рідним, близьким та бойовим побратимам Петра Романовича. Жодні слова не здатні втамувати біль від втрати батька та чоловіка.
Про дату і час зустрічі траурного кортежу з тілом полеглого воїна, а також про чин похорону керівництво Озернянської ОТГ повідомить додатково.
Світла і вічна памʼять Герою України! Пам’ятаймо ціну нашої свободи.
