Два з половиною роки вважався безвісти зниклим: загинув воїн з села Буданів Роман Пухта
Страшна звістка знову сколихнула Тернопільщину та Білобожницьку громаду. Два з половиною роки тривала болісна невідомість, яка тримала рідних між небом і землею. Це були роки безперервної молитви, надії та віри в те, що серце дорогої людини десь далеко ще б’ється. Проте результати ДНК-експертизи невблаганно підтвердили найгірші побоювання: захисник України, матрос Роман Пухта, повертається додому «на щиті».
Роман Богданович Пухта народився 22 липня 1986 року і був справжнім патріотом своєї землі. Житель села Буданів не зміг стояти осторонь, коли ворог прийшов на нашу територію. У лавах Збройних Сил України він служив кулеметником десантно-штурмового відділення 1-го батальйону морської піхоти військової частини А2802. Його мужність та відданість присязі стали прикладом для побратимів.
Трагічна дата 28 листопада 2023 року стала фатальною для Героя. Саме з того дня Роман вважався безвісти зниклим після запеклого бою в районі населеного пункту Кринки Херсонської області. Цей плацдарм на лівобережжі Дніпра став місцем неймовірного героїзму українських морпіхів, серед яких був і наш земляк. Довгі місяці пошуків та очікувань завершилися лише тепер, коли експертиза ДНК остаточно ідентифікувала загиблого воїна.
Загибель Романа Пухти — це непоправна втрата не лише для його родини, а й для всієї України. Він віддав найцінніше — власне життя — за свободу кожного з нас, за мирне майбутнє своїх дітей та спокій рідного села. Кожна така історія нагадує нам, якою надвисокою ціною виборюється незалежність нашої держави в умовах повномасштабної війни.
У цей важкий час ми схиляємо голови в глибокій скорботі. Висловлюємо найщиріші співчуття матері, братові, дружині, сину та доньці Героя. Немає слів, які могли б загоїти рану в серцях рідних, але пам’ять про подвиг Романа житиме вічно. Розділяємо цей нестерпний біль втрати разом із близькими, друзями та всією громадою Буданова.
Світла пам’ять матросу Роману Пухті! Нехай його душа знайде спокій у Царстві Небесному, а подвиг стане символом незламності українського духу. Герої не вмирають, поки ми пам’ятаємо їхні імена та їхні вчинки. Вічна слава та низький уклін захиснику України!
