Лановецька громада знову переживає невимовний біль. Пекельне жорно війни вкотре завдало болісного удару, забравши життя нашого земляка, солдата-кулеметника Віктора Зиска. Йому було лише 40 років, і він віддав своє життя, захищаючи Україну на полі бою 25 листопада 2024 року. Ця трагічна звістка сколихнула кожного мешканця громади, наповнивши серця смутком та гіркотою.
З листопада 2024 року Віктор вважався зниклим безвісти, що додавало невизначеності та тривоги його рідним та близьким. На превеликий жаль, найгірші побоювання підтвердилися: відданий військовій присязі на вірність українському народові, виявивши стійкість та мужність, Віктор загинув. Він отримав поранення, несумісні з життям, у районі населеного пункту Петрівка Покровського району Донецької області. Ця втрата є непоправною для всієї країни та для Лановеччини зокрема.
Віктор Зиско був не просто солдатом, він був Героєм, який без вагань став на захист рідної землі, її свободи та незалежності. Його подвиг назавжди залишиться в пам’яті земляків, як символ незламності духу та патріотизму. Він віддав найцінніше – своє життя – заради мирного майбутнього України, і його ім’я буде вписане золотими літерами в історію нашої боротьби за волю.
Вся Лановецька громада схиляє голови у глибокій скорботі, вшановуючи пам’ять Віктора Зиска. Словами неможливо передати біль втрати, яку відчувають його рідні та близькі. У цей важкий час ми висловлюємо щирі співчуття родині Героя, поділяючи їхнє горе та підтримуючи у цій невимовній скорботі. Нехай світла пам’ять про Віктора зігріває їхні серця.
Ми пам’ятатимемо Віктора як відважного воїна, який до останнього подиху боронив нашу землю від ворога. Його жертовність та мужність є прикладом для наслідування, а його подвиг надихатиме майбутні покоління українців. Кожен, хто знав Віктора, згадуватиме його як щиру, добру та віддану людину, справжнього патріота своєї країни.
Світла пам’ять і вічна шана Герою Віктору Зиску, який віддав своє життя за Україну. Нехай земля йому буде пухом. Його ім’я назавжди залишиться в наших серцях, а пам’ять про нього буде жити вічно. Герої не вмирають – вони залишаються в пам’яті народу, надихаючи на нові звершення та боротьбу за світле майбутнє.
