7 років за ґратами: Збаразький суд виніс вирок військовому за дезертирство та пограбування магазину
Збаразький районний суд Тернопільської області виніс обвинувальний вирок місцевому жителю, який тривалий час ухилявся від військової служби та вчинив кримінальне правопорушення у цивільному житті. Військовослужбовця визнано винним у самовільному залишенні частини (СЗЧ) та грабежі, вчиненому в умовах воєнного стану. За сукупністю злочинів чоловік проведе наступні 7 років у місцях позбавлення волі.
Обвинувачений, уродженець Збаражчини, проходив службу на посаді водія-механіка евакуаційного відділення. Його історія дезертирства розпочалася ще 4 вересня 2024 року, коли матрос не повернувся з планової відпустки до своєї частини, що дислокувалася на Миколаївщині. Замість виконання військового обов’язку, чоловік свідомо обрав шлях переховування від командування та правоохоронних органів.
Період перебування поза межами військової служби тривав майже 17 місяців — аж до кінця січня 2026 року. Свою тривалу відсутність у суді підсудний намагався виправдати сімейними обставинами, зокрема необхідністю догляду за хворою матір’ю. Проте слідство встановило, що жодних законних підстав для звільнення, відстрочки або продовження відпустки чоловік не мав, що лише підтвердило склад злочину за статтею про СЗЧ.
Перебуваючи у статусі особи в розшуку, чоловік вчинив новий зухвалий злочин у рідному Збаражі. 20 грудня 2025 року він зайшов до місцевого магазину «Релакс», де на очах у продавчині викрав пляшку горілки вартістю 69,90 грн. Попри вимоги жінки повернути товар, зловмисник ігнорував зауваження та втік. Оскільки крадіжка була відкритою, дії кваліфікували як грабіж за ч. 4 ст. 186 КК України.
Під час судового засідання Феміда врахувала пом’якшувальні обставини: щире каяття обвинуваченого та факт повного відшкодування збитків магазину. Проте тяжкість вчинених діянь, особливо дезертирство тривалістю понад рік та вчинення майнового злочину під час війни, переважили ці аргументи. Суд дійшов висновку, що виправлення чоловіка неможливе без ізоляції від суспільства.
Згідно з остаточним рішенням суду, за самовільне залишення частини (ч. 5 ст. 407 КК) військовому призначили 5 років тюрми, а за грабіж — 7 років. За принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточний вирок склав 7 років позбавлення волі. Ця справа стала черговим прикладом суворої відповідальності за порушення військової дисципліни та закону в період воєнного стану.
