На Запоріжжі зник безвісти старший сержант Сергій Зорій із Тернопільщини: громада чекає на повернення Героя

Підгороднянську громаду сколихнула тривожна звістка з фронту. На Алеї надії, що втілює віру мешканців у повернення своїх захисників, з’явилася нова світлина. Ще одне життя було поставлене на болючу паузу через війну. Рідні, друзі та односельчани з великим хвилюванням сприйняли новину про те, що зв’язок із їхнім земляком перервався під час виконання бойового завдання.

Мова йде про мешканця села Великий Ходачків, мужнього захисника України, старшого сержанта Зорія Сергія Мирославовича. Чоловік народився 29 листопада 1979 року і з початком повномасштабного вторгнення став на захист територіальної цілісності нашої держави. Його знають як відповідальну людину та справжнього патріота, який не зміг залишатися осторонь, коли ворог прийшов на рідну землю.

Згідно з офіційними даними, Сергій Зорій зник безвісти 7 квітня 2024 року (вказано за контекстом подій). Трагедія сталася під час виконання бойового розпорядження поблизу населеного пункту Щербаки Пологівського району Запорізької області. Цей напрямок залишається одним із найгарячіших точок зіткнення, де наші військові щодня виявляють неймовірний героїзм у надскладних умовах.

Зникнення бійця стало важким випробуванням для всієї Підгороднянської громади. Кожна така історія — це особиста трагедія для маленького села і великий біль для всієї країни. Незважаючи на статус «зниклий безвісти», серця близьких та знайомих сповнені непохитної надії. Вони вірять, що Сергій обов’язково знайдеться і живим повернеться до рідного порога у Великий Ходачків.

Сьогодні вся громада єднається у молитві не лише за Сергія Мирославовича, а й за всіх українських воїнів, які перебувають у полоні або вважаються зниклими за невідомих обставин. Повернення кожного захисника додому — це найзаповітніше бажання українців. Алея надії у Підгородньому стає символом незламності духу та віри в те, що жоден подвиг не буде забутим, а кожен Герой повернеться до своєї родини.

Ми просимо у Господа заступництва, сили та підтримки для Сергія Зорія та його побратимів. Нехай віра в найкраще допомагає родині витримати це нелегке чекання. Закликаємо всіх небайдужих згадати воїна у своїх молитвах, адже духовна підтримка тилу є надзвичайно важливою для тих, хто опинився у складних життєвих обставинах на передовій.