«Мої рятувальники!»: у Тернополі надзвичайники відвідали 10-річного Максима, який дивом вижив під час обстрілу

Ця історія стала символом справжнього дива та професіоналізму, що межує з героїзмом у найтемніші часи. Сьогодні тернопільські надзвичайники завітали до лікарні, щоб провідати 10-річного Максимчика. Хлопчик постраждав під час жорстокої ракетної атаки на Тернопіль, яку ворог здійснив у ніч на 19 листопада.

Тієї страшної ночі ворожа ракета поцілила у житловий будинок, спричинивши значні руйнування. Максимко, перебуваючи у квартирі на дев’ятому поверсі, в одну мить опинився у смертельній пастці. Частина конструкцій обвалилася, і дитина впала на рівень сьомого поверху, опинившись серед уламків та руїн.

Це були критичні секунди, коли життя малого українця висіло на волосині, а рахунок йшов на миті. Рятувальники ДСНС розуміли, що права на помилку у них немає. За допомогою автодрабини вони оперативно піднялися у люльці до наляканої дитини, обережно зняли хлопчика з небезпечної висоти та одразу передали його до рук медиків.

Сьогодні вони зустрілися знову — але вже у тиші лікарняної палати, без виття сирен та їдкого диму. Коли Максимко побачив у дверях людей у знайомій формі, його очі засяяли від щирого захвату. Для нього ці мужні чоловіки стали реальними супергероями, які з’явилися у найстрашніший момент і врятували від біди.

Попри біль від травм та пережите жахіття тієї ночі, на обличчі дитини знову з’явилася тепла усмішка. Ця зустріч стала важливою не лише для хлопчика, а й для самих рятувальників. Емоційний момент довів, що навіть посеред війни є місце для людяності, добра та щирої дитячої вдячності.

Одужуй скоріше, мужній козаче! Твоя усмішка та сяючі очі — це найкраща нагорода для наших титанів-рятувальників. Нехай ця історія порятунку стане ще одним доказом незламності українців та майстерності наших служб порятунку.