Небесним Янголом злетіла у вічність душа ще одного нашого земляка

З глибоким сумом сповіщаємо про трагічну звістку, яка чорною хусткою лягла на Золотопотіцьку селищну громаду. Україна втратила ще одного вірного сина – Олександра Оробчука, жителя села Миколаївка, 1990 року народження. Його душа, сповнена відваги та любові до рідної землі, злетіла у вічність, залишивши по собі біль втрати та світлу пам’ять.

З травня цього року Олександр вважався зниклим безвісти. Рідні та близькі жили надією, що він повернеться додому, але, на жаль, цим сподіванням не судилося збутися. Зв’язок з Олександром було втрачено 16 травня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоєгорівка, що у Сватівському районі Луганської області. Його ім’я навічно вписане в скорботний список тих, хто віддав своє життя за свободу та незалежність України.

Олександр Оробчук був не просто захисником, він був сином, братом, другом, сусідом. Його відданість Батьківщині, мужність та unwavering дух стали прикладом для всіх нас. Він поклав своє життя на вівтар перемоги, захищаючи мирне небо над Україною, майбутнє наших дітей та право кожного українця жити у вільній та незалежній країні.

Чортківська районна військова адміністрація висловлює щирі та глибокі співчуття рідним та близьким загиблого Героя. Немає слів, щоб втішити біль втрати, але ми віримо, що пам’ять про Олександра буде жити в наших серцях вічно. Його подвиг ніколи не буде забутий, а його ім’я стане символом незламності та самопожертви українського народу.

Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Олександра Оробчука. Спочивай з миром, відважний Воїне! Твій подвиг назавжди залишиться в історії України як приклад безмежної любові до Батьківщини та готовності віддати за неї найцінніше – власне життя.

Вічна пам’ять і слава Герою України! Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях, у нашій пам’яті, у кожному світанку, який настає завдяки їхній жертовності. Нехай земля буде йому пухом, а його душа знайде вічний спокій у Царстві Небесному.