Біль, що не вщухає: підтвердили загибель воїна Василя Чубея, якого вважали зниклим безвісти

Сумна та важка звістка сколихнула Чортківський район у дні, коли кожна родина збирається за різдвяним столом. Поки Україна молиться за мир та перемогу, до селища Іване-Пусте надійшло офіційне підтвердження про непоправну втрату. Біль від втрати захисника став спільним для всієї громади, нагадуючи кожному з нас, якою надвисокою ціною виборюється право нашого народу на існування та свободу.

На вічний спочинок іде Василь Чубей, 1980 року народження, вірний син своєї землі та мужній оборонець України. Житель села Іване-Пусте, він був людиною честі та великого серця, яка без вагань стала на захист Батьківщини в найскладніший час. Його життєвий шлях став прикладом справжнього патріотизму, а його ім’я тепер назавжди вписане золотими літерами в історію визвольної боротьби нашого краю.

Довгий час серця рідних та близьких жевріли надією, адже Василь вважався зниклим безвісти. Кожен день невідомості був сповнений молитов та сподівань на диво, проте доля розпорядилася інакше. Тепер, після офіційного підтвердження, громада схиляє голови в глибокій скорботі, приймаючи гірку правду про те, що воїн приєднався до небесного легіону захисників України.

Свій останній бій за волю і незалежність нашої держави Василь Чубей прийняв 17 серпня 2024 року. Це сталося під час виконання бойового завдання на околиці населеного пункту Гродівка Донецької області. Донеччина, яка стала епіцентром запеклих зіткнень, прийняла останній подих воїна, який до останньої секунди залишався вірним військовій присязі та своїм побратимам.

Чортківська районна військова адміністрація висловлює щирі співчуття родині, друзям та всім, хто знав і любив Василя. У ці важкі хвилини ми поділяємо ваш біль і сумуємо разом із вами. Немає слів, які могли б розрадити згорьоване серце матері чи близьких, але пам’ять про подвиг Василя житиме у вдячних поколіннях українців, які дихатимуть вільним повітрям на своїй землі.

Вічна пам’ять та слава Герою України! Нехай душа новопреставленого воїна знайде вічний спокій у місці світлому, де немає болю і страждань. Його жертовність є заставою нашої майбутньої перемоги, а його ім’я світитиме дороговказом для всіх, хто продовжує боротьбу. Герої не вмирають, поки ми пам’ятаємо їхні імена та їхній неоціненний внесок у нашу свободу.