Незламний герой зі Швайківців: Микола Лейбюк отримав почесні відзнаки від Міноборони та Головнокомандувача ЗСУ

Житель села Швайківці Микола Лейбюк став уособленням мужності та незламності для всієї Тернопільщини. Днями нашого земляка було відзначено високими державними нагородами, які є символом визнання його жертовності та відданості військовій присязі. Ці почесні знаки стали свідченням того, що подвиг кожного захисника, який пройшов крізь пекло війни, назавжди закарбований в історії нашої держави.
Згідно з офіційними наказами, Миколу Лейбюка нагороджено відзнакою Міністерства оборони України «За поранення» та нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «За незламність». Кожна з цих нагород має глибоке значення: вони підкреслюють не лише фізичні випробування, які випали на долю воїна, а й його неймовірну силу духу, що допомогла вистояти у найскладніші моменти.
Шлях захисника додому був довгим та тернистим. Микола Лейбюк перебував у ворожому полоні майже два роки, щодня ведучи боротьбу за виживання та власну гідність у нелюдських умовах. Лише у травні 2025 року, під час чергового обміну військовополоненими, він зміг нарешті ступити на рідну землю та обійняти близьких, залишивши позаду довгі місяці невідомості.
Попри надзвичайно важкі випробування, які випали на долю чоловіка в неволі, Микола зберіг у серці незгасну віру в перемогу та любов до України. Його приклад доводить, що справжня мужність не знає кордонів, а внутрішня сила здатна подолати будь-який тиск ворога. Стійкість Миколи стала джерелом натхнення для побратимів та прикладом для майбутніх поколінь захисників.
Заводська громада з великою пошаною зустріла свого героя та щиро пишається його подвигом. Місцеві жителі та представники самоврядування висловлюють глибоку вдячність Миколі за його незламність та витримку. Для села Швайківці він став символом непереможності українського народу, який неможливо зламати жодними тортурами чи роками неволі.
Сьогодні історія Миколи Лейбюка є нагадуванням про надвисоку ціну, яку українські воїни платять за нашу свободу. Вшанування таких героїв — це обов’язок суспільства, адже саме на їхніх плечах тримається незалежність України. Бажаємо нашому захиснику міцного здоров’я, душевного спокою та якнайшвидшого відновлення під мирним українським небом.








